Отруєння Димексидом — результат недотримання правил обережності

Димексид є лікарським засобом синтетичного походження, що відносяться до групи протизапальних препаратів зовнішнього застосування. Він чинить антимікробну, анестезуючу дію, змінюючи чутливість мікрофлори, стійкої до впливу антибіотиків. Діюча речовина — диметилсульфоксид.

Зміст

  • 1 Фармакологічні характеристики
  • 2 Форми випуску
  • 3 Свідчення
  • 4 Протипоказання
  • 5 Побічні дії
  • 6 Лікарська взаємодія
  • 7 Дозування
  • 8 Передозування
  • 9 Методика долікарської допомоги
  • 10 Лікування отруєння Димексидом
    • 10.1 Вам може бути це цікаво

Фармакологічні характеристики

Основний механізм — швидке проникнення вглиб м’яких тканин разом з розчиненими в ній речовинами. Диметилсульфоксид має наступний вплив:

  • нормалізує мікроциркуляцію;
  • сприяє придушення агрегації еритроцитів;
  • активізує діяльність фагоцитів;
  • пригнічує хемотаксис нейтрофілів;
  • блокує запуск аутоімунних механізмів.

Потрапляє в організм через шкірні покриви, слизову поверхню. Проникаючи в структуру хвороботворних клітин, підвищує їх сприйнятливість до препаратів групи антибіотиків.

Отруєння Димексидом — результат недотримання правил обережності

Після зовнішнього застосування надходить в кровотік, зв’язуючись з білками, через 10 – 15 хвилин, досягаючи максимальної концентрації в крові через 2 – 8 годин. Період повного виведення здійснюється нирками, відповідає 30 – 35 годин.

Димексид здатний проникати в порожнину суглобів.

Форми випуску

Препарат випускається в трьох варіантах:

  • концентрована рідина для приготування розчинів;
  • мазь, гель для зовнішнього нанесення;
  • готовий розчин для зовнішнього використання.

Рідкий концентрат поставляється у флаконі об’ємом 50, 100 мл.

Отруєння Димексидом — результат недотримання правил обережності

Гелева основа — 30 гр. в тубі

Конкретна форма підбирається індивідуально, виходячи з призначення лікаря, уподобань пацієнта.

Свідчення

Димексид ефективно застосовується при інфекційно – запальних процесах шкірних покривів. Найбільш поширеними з них вважаються:

  • системні дерматологічні захворювання;
  • нагноєння;
  • вузлувата еритема;
  • склеродермія;
  • хімічні, механічні опіки;
  • екземи;
  • фурункульоз;
  • акне;
  • трофічні виразки;
  • бешихове запалення.

Отруєння Димексидом — результат недотримання правил обережності

Згідно інформації з інструкції, препарат призначають при різних порушеннях опорно – рухового апарату, серед яких:

  • ревматоїдний артрит;
  • артропатія;
  • освіта межтканевого інфільтрату в результаті пошкоджень;
  • хвороба Бехтерева;
  • ушкодження зв’язкових сполук;
  • удари;
  • деформуюча форма остеоартрозу;
  • радикуліт.

Димексид застосуємо в різних медичних галузях та інших профільних напрямках:

  • пластична хірургія — допомагає прискорити процес приживлення трансплантатів;
  • косметологія — покращує стан волосся, входить до складу різних косметичних засобів.

Отруєння Димексидом — результат недотримання правил обережності

Препарат нерідко використовують не за призначенням. Наприклад, у побуті — для видалення клею з різних поверхонь.

Протипоказання

Димексид не слід використовувати при наявності або схильності до наступних патологій:

  • серцево – судинна недостатність;
  • стенокардія;
  • глаукома;
  • інсульт;
  • виражений атеросклероз;
  • катаракта;
  • коматозний стан.

Заборонено застосування препарату при підвищеній чутливості до активної речовини, а також дітям, вагітним, годуючим жінкам. З особливою обережністю призначають хворим похилого віку.

Побічні дії

Димексид має хорошу переносимість. Зазвичай побічні явища виникають при недотриманні заходів. До патологічних реакцій належать:

  • висип алергічного характеру;
  • гіперемія;
  • свербіж шкіри в області обробленої ділянки;
  • почервоніння;
  • набряклість;
  • сухість шкірних покривів.

Отруєння Димексидом — результат недотримання правил обережності

У рідкісних випадках спостерігається:

  • запаморочення;
  • порушення сну — безсоння вночі, патологічна сонливість вдень;
  • слабкість у м’язах;
  • нудота;
  • спазми бронхів.

При передозуванні Димексиду або тривалому курсі лікування нерідко відзначається уповільнення реакцій, тому в таких випадках необхідно проявляти особливу обережність при взаємодії з механізмами, водінні автомобіля.

Лікарська взаємодія

Щоб уникнути передозування Димексиду і небажаних проявів з боку різних органів і систем, перед початком використання варто обов’язково проконсультуватися з лікарем.

Припустимо поєднання Димексиду з антисептичними, антибактеріальними лікарськими препаратами, НПЗЗ. Сприяє підвищенню проникності клітинних мембран хвороботворних бактерій для бета – лактамних, аміноглікозидних антибіотиків, Гриозеовульфина, Рифампіцину.

Отруєння Димексидом — результат недотримання правил обережності

Димексид має підсилює ефект при одночасному прийомі з:

  • етанолом, тому під час лікування рекомендується виключити вживання алкогольних напоїв;
  • інсуліном — при необхідності довгострокової терапії скорочують дозу інсуліновмісних ін’єкцій;
  • ацетилсаліциловою кислотою;
  • дигиталисом;
  • бутадионом;
  • нітрогліцерином;
  • хінідином.

Підсилює вплив відбувається також при поєднанні з деякими антибіотиками. Наприклад, Мономіцином, Стрептоміцином.

Дозування

Для компресів найкращим чином підходить водний розчин Димексиду. Просочену засобом марлеву пов’язку накладають на уражену зону шкіри. Рекомендована концентрація кошти в залежності від діагнозу:

  • трофічні виразки, бешихове запалення лікуються 30 – 50 % р – ром по 50 – 100 мл кілька разів (не більше 3 компресів) на добу;
  • дифузна стрептодермія, екзема — 40 – 90 %;
  • гнійні вогнищеві ураження шкірних покривів — 40 %;
  • глибокі опіки — 20 – 30 %.

У пластичній хірургії та трансплантології також використовують концентрацію 20 – 30 % для просочення пов’язок з метою накладення на області приживлення трансплантата.

Післяопераційні ускладнення з утворенням гнійних виділень усувають з допомогою прикладання компресів на ділянку інфільтрату, нагноившуюся рану.

Щоб отримати необхідну концентрацію розчину, Димексид з флакона розводять водою відповідно до інструкції або вказівок лікаря.

Нерозбавлений концентрат Димексиду не застосовується!

Передозування

Опік або отруєння Димексидом відбуваються при недотриманні рекомендованої дози або застосування препарату не за призначенням, наприклад, всередину. Це загрожує опіками поверхні слизової рота і стравоходу і вимагає негайного звернення за медичною допомогою.

Застосування нерозбавленого концентрату Димексиду для компресів викликає хімічний опік шкіри.

В інших випадках при передозуванні Димексиду спостерігаються алергічні шкірні реакції:

  • кропив’янка;
  • свербіж;
  • гіперемія.

Прояви зникають практично відразу після скасування кошти.

Більш рідко розвивається алергія вираженого характеру. Ангіоневротичний набряк Квінке характеризується:

  • набряклістю особи;
  • зменшенням просвіту горла, що призводить до утрудненого дихання;
  • інтенсивною гіперемією тканин.

Нерідко отруєння Димексидом супроводжується сухим кашлем, появою задишки, відчуття нестачі повітря.

Методика долікарської допомоги

Рятувальні дії безпосередньо залежать від способу застосування розчину, внаслідок чого розвинулася патологічна реакція.

При алергічних проявах місцевої локалізації слід:

  • ретельно промити місце обробки концентратом;
  • забезпечити доступ свіжого повітря в приміщення, де проводилися маніпуляції;
  • прийняти ліки антигістамінного, протинабрякової дії, суворо дотримуючись дозування.

Отруєння Димексидом — результат недотримання правил обережності

Якщо в перший час після проведення процедур не спостерігається поліпшення стану потерпілого, необхідно викликати «швидку допомогу».

При отруєнні внаслідок прийому кошти всередину діяти потрібно швидко. Відразу ж звернутися за кваліфікованою медичною допомогою. До приїзду медиків зробити промивання шлунка, прийняти сорбенти.

Лікування отруєння Димексидом

При розвитку набряку Квінке здійснюється внутрішньовенне введення:

  • антигістамінних — супрастин, димедрол, інші;
  • кортикостероїдів — преднізолону, дексаметазону та інших.

Відсутність поліпшень стану — показання для госпіталізації. Постраждалого доставляють до найближчого відділення інтенсивної терапії.

Висновок

Отруєння Димексидом легко запобігти, дотримуючись інструкції по застосуванню. При появі перших ознак передозування слід видалити з поверхні шкіри залишки розчину, при пероральному прийомі — очистити шлунок, нейтралізувати з допомогою абсорбентів, обов’язково звернутися за медичною допомогою.