Історія відкриття мінералів, вчені і методи

Історія відкриття мінералів, вчені і методи

Перше знайомство людини з мінералами сталося задовго до появи писемності.
В давнину люди добре знали багато мінералів і вміли використовувати їх властивості. Доказом тому є знайдені археологами на багатьох стоянках древнього людини найгостріші крем’яні ножі та наконечники стріл, золоті прикраси, нефритові сокири і молотки, малюнки на стінах печер, зроблені не потьмянілими за тисячоліття мінеральними фарбами.

Найдавніші з дійшли до наших часів відомості про каменях, досвід їх використання містять давньоєгипетські папіруси, індійський епос (XI — X ст. до н. е..), китайські хроніки (XX – V ст. до н. е..).

Перші спеціальні опису мінералів можна знайти у стародавньому китайському манускрипті Сан-Хей-діна «Стародавні оповіді про горах і людей» (V століття до н. е..), в трактаті «Про каміння» давньогрецького природодослідника і філософа Теофраста (372-287 рр. до н. е.) і книгах римського вченого Плінія Старшого (23 – 79 рр .. н. е..)

Вже за часів Плінія Старшого були відомі десятки мінералів. Перші класифікації мінералів, де враховувалися їх фізичні властивості, містяться в працях видатних мислителів середньовічної Середньої Азії та Арабського Сходу аль-Біруні (973 – ок. 1050) і ібн Сіни (Авіценни).

Ібн Сіна (ок. 980 – 1037) поділив мінерали по їх властивостями на каміння і землі, метали, горючі копалини і солі (розчинні речовини).

В Європі відомості по мінералогії і рудному справі були узагальнені німецьким вченим Георгиусом Агріколою (Георгом Бауером) у XVI ст.

Від пізньолатинського слова minera («руда») і виникла назва єдиної науки про копалин кристалах – мінералогія.
Коли на початку XIX століття загальна до того часу наука про каменях та інших копалин поділяється на минералогию, гірничорудна справа, металургію, геологію і палеонтологию (що відбулося завдяки працям Абраама Готлоба Вернера, викладача

Фрайберзької гірничої академії, яка була основним центром розвитку мінералогії), список відомих мінералів налічував вже більш трьохсот видів.

Число вивчених мінералів стало швидко зростати, коли почали застосовувати хімічний аналіз. Великий внесок у вивчення складу мінералів і форм їх кристалів внесли видатні вчені XVIII—XIX ст. Якобу Берцеліус, Аксель Фредерік Кронштедт, Михайло Васильович Ломоносов, Василь Михайлович Севергин, Микола Іванович Кокшаров, Юхан Гадолин, Павло Володимирович Єремєєв, Эйльхард Мичерлих, Жан Батист Ромі де Ліль, Рене Жюст Гаюї, Антуан Лоран Лавуазьє, Огюст Мішель Леві, Вільям Хайд Волластон і багато інших.

В кінці XIX — на початку XX ст. людині вдалося проникнути в таємницю кристалічної структури мінералів.
У 1890 р. російський вчений Євграф Степанович Федоров встановив всі 230 можливих способів розташування атомів в кристалах, а в 1912 р. німецький фізик Макс Теодор Лауе запропонував використовувати відкриті в 1895 р. рентгенівські промені для дослідження кристалів.

Саме тоді з’явилися нові науки, пов’язані з мінералогією.
Закони побудови кристалів з атомів і молекул стала вивчати кристаллохимия. Початок їй було покладено в працях норвезького вченого Віктора Моріса Гольдшмидта.

Поведінкою атомів хімічних елементів в земній корі почала займатися геохімія, основоположником якої є російський учений Володимир Іванович Вернадський.

Несподівано виявилося, що багато особливостей будови і «поведінки» мінералів можна зіставити з явищами, які раніше були відомі лише для світу живої природи. Так з’явилися терміни «генерації (покоління) мінералів», «анатомія кристалів мінералів», «боротьба за виживання», «конкуренція» між окремими зернами мінералів в їх суспільствах.

Тепер все частіше виявляються точки дотику мінералогії з новітніми розділами інших фундаментальних наук — фізики, хімії, біології, математики. Так, наприклад, виявилося, що форми багатьох зростків мінералів можна описати за допомогою нещодавно розробленого математичного методу — фрактальної геометрії.

Разом з тим вчені продовжують відкривати все нові мінерали. В даний час список відомих мінералів налічує близько 4 тис. видів і щорічно відкриваються десятки нових.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: